Є в українському календарі свята, що спонукають серця битися в унісон з історією своєї держави, огортають душу теплом батьківської хати, гордістю за велич нескореної землі і її надзвичайних людей… До таких свят сміливо можна віднести День української писемності та мови. Щороку в цей день наш коледж перетворюється на справжній храм слова, де студенти й викладачі вшановують велич нашої мови, історію та культуру українського народу.

Це не просто дата в календарі, це – наш генетичний код, наша зброя і наш оберіг. Українська мова – це голос наших предків, шепіт степу, гуркіт Дніпра і крик "Слава Україні!". Вона єднає нас, розкиданих по світу, і нагадує: ми – українці, нащадки Кирила і Мефодія, лицарів степу – запорозьких козаків, нащадки геніїв української культури – Котляревського, Шевченка, Грінченка…. У час, коли ворог намагається стерти нашу ідентичність, кожен вимовлений українською звук стає пострілом, кожне написане слово – незламною фортецею.
Саме в цей день студенти коледжу мали змогу прокачати свій розум, пам’ять, спостережливість, ерудицію, долучившись до розважально-пізнавальної гри «Магія рідного слова», що стала справжнім інтелектуальним марафоном, довівши: культура українського народу – це не нудна шкільна програма, а жива, захоплива стихія!

Перший конкурс, «Мозковий стретчинг», - вікторина на знання української культури та історії. Це був своєрідний "фітнес для мозку", що зміцнює пам'ять нації. Чи знаєте ви, наприклад, яка українська страва внесена до культурної спадщини ЮНЕСКО? А зможете назвати авторів відомих пісень «Щедрик» та «Червона рута»? На ці та інші не менш цікаві запитання студенти відповідали майже одразу. А чи замислювалися ви над тим, яким би був наш Шевченко, якби жив зараз, у ХХІ столітті? Реалізувати цей сміливий експеримент допоміг штучний інтелект. Сучасний Тарас Григорович вразив усіх без винятку!

Справжнім випробуванням на кмітливість стали «Морфологічні шаради». Здавалося б, що таке морфема? Частинка слова. Але наші студенти показали: із цих "часток" можна складати нові смисли, демонструючи розуміння структури мови. Вони, наче алхіміки, перетворювали префікси, корені, суфікси та закінчення на нові слова..
Конкурс «Лексичне різнобарв'я» повів нас у захопливу подорож регіонами України. Від карпатських говірок до степових діалектів – студенти відгадували значення діалектних слів. Це було відкриття! Ми усвідомили, яка багата, багатогранна і соковита наша мова, як багато скарбів ще приховано в усній народній традиції.

Найбільш напруженим став конкурс «Упізнай фразеологізм за ілюстрацією». Команди змагалися... зі штучним інтелектом! Так, ми кинули виклик новітнім технологіям, доводячи, що живий людський розум, інтуїція та знання народної мудрості здатні перевершити алгоритми. Розгадуючи крилаті вислови, студенти не просто відгадували – вони осягали дух українського народу, його дотепність і глибину.

На фініші всіх чекав «Кросворд-антисуржик» – рішучий бій із мовним сміттям. Це була не просто гра, а заклик до кожного: говорити правильно, красиво, по-українськи!

Свято завершилося, залишивши приємні спогади, враження та нові знання. А ще – усвідомлення, що українське слово – це щит і меч нашого народу. Адже мова – це наша ідентичність, а наша ідентичність – це наша непереможність. Вшановуючи все українське, кожен із нас, на своєму місці, щодня робить свій безцінний внесок у нашу спільну, неминучу, таку бажану – Перемогу!
Алла СЕРГАЗІНА,
викладачка коледжу






