‹ Назад

Студентські роки, обпалені війною…

 

 

   Сьогодні кожен українець розуміє, що живе в історичні часи… Тяжкі, криваві, але історичні. 24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна війна, яка вплинула на кожного з нас. З історії ми знаємо, що вже протягом століть українська земля та  волелюбність її людей не дають спокою сусідній країні, тому минуле мого народу – це репресії, голодомор, геноцид інтелігенції, перекручування історії, примус та знущання...

   Тепер, у ХХІ столітті, окупанти хочуть відібрати нашу свободу та незалежність. Ранок 24 лютого я не забуду ніколи, як і всі українці. Кожного дня від перегляду новин застигає в жилах кров. Страшно прокидатися від вибухів, ховатись у сховище під звуки сирен. Кожен прожитий день вказує на те, що ми тримаємося, боремося, і обов’язково переможемо. Але ці жахливі події не забудемо ніколи.

   Мені 18, і я студентка коледжу. Єдине, чого я хочу, - це закінчення війни перемогою України. Студентські роки найцікавіші, це саме той час, коли ти починаєш розуміти, яке воно - доросле життя. На жаль, то COVID-19, то повномасштабне вторгнення не дали можливості повністю відчути і прожити ці роки. Ми живемо у світі технологій, але інтернет-мережа, звісно, не замінить відчуттів, коли ти сидиш за партою, переживаєш всі емоції тут і зараз… Шкода, що для усвідомлення цього нам доводиться переживати такі страшні події.

   Але навіть у такі непрості часи педагогічному колективу коледжу вдається проводити дуже цікаві заняття. Кожен викладач ставиться з розумінням та намагається в різних обставинах взаємодіяти зі студентами. Страшні часи минуть, а в наших руках доля нашої країни. І зараз, як ніколи, потрібно отримувати від навчання все.

   Я ніколи не жалкувала, що вступила саме до ХКЕПФК, тут я отримую якісні знання, які дуже стануть у пригоді. Навчання - це діло непросте, воно варте великих зусиль, які в результаті принесуть те, чого так сильно прагнув. Говорячи про навчання, хочеться згадати слова Івана Франка: «Бувають учителі з природженим педа­гогічним талантом, які вміють під час уроків жити спільним життям усього класу, забувати про себе, про свої власні турботи, радощі і тривоги.  Кожний урок такого вчителя є розширенням розумового кругозору учня, задоволенням його природної допит­ливості, розбудженої попередніми успіхами, є насолодою, а не мукою». І правда, відвідуючи наші онлайн-заняття, відчуваєш інтерес та захоплення… Особисто мене викладачі  надихають. Якби ж то все було наживо…

   Студентські роки незабутні, і нам точно буде що згадати. 

Тетяна Сергієнко,

студентка групи П-391