‹ Назад

 

          Т. Г. Шевченко завжди цікавий і неочікуваний      

 

    Цьогоріч  студенти Херсонського кооперативного економіко-правового фахового коледжу долучилися до віртуальної мандрівки-гри «Стежками життя і творчості Т. Г. Шевченка», під час якої дізналися багато цікавого і незвичного, перевірили не лише свої знання, а й сформованість аналітичних навичок і готовність до нестандартного мислення та креативності.

    Спочатку усі присутні занурилися у маловідомі  факти з життя Тараса Григоровича. А чи знали ви, що перші гроші малий Тарас заробив, допомагаючи відспівувати небіжчиків, коли  був помічником священника? Або про те, що поет любив каву по-віденськи, проте його найулюбленішим напоєм залишався чай, у який він частенько, за спогадами друзів, додавав ром? Чи можливо ви вже давненько порахували і впевнено могли сказати, що на викуп поета з кріпацтва було витрачено 45 кілограмів срібла (саме стільки срібла на той час можна було отримати за 2500 рублів) ?  

    Якщо ви про це все знали, то попереду на вас чекали найрізноманітніші ігрові завдання  на  географічній, поетичній і мистецькій зупинках.

    Тож спробуйте визначити, яка подія в житті Т.Г. Шевченка  пов’язана  з зображеною на карті областю України. Втім це було дуже просто.

    А попереду були складніші завдання: У якій країні з 1964 по 1991 місто Актау мало назву Шевченко? У  якій країні було відкрито пам’ятник Т.Г. Шевченку з бронзи, висотою понад 7 метрів, вагою у 45 тон 27 червня 1964 року? Де розташований найвищий над рівнем моря пам’ятник Кобзареві у світі? Складно?  А студенти дали правильні відповіді.

    Як і більше трьох років тому гордість,  захоплення, піднесення, радість подарували Шевченкові слова у звільненій Балаклії Харківської області, які прозвучали вустами наших воїнів: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила і воля святая!», що  почали поетичну сторінку нашої мандрівки.

    А далі довелося пригадати факти, пов’язані з відомими і не дуже поезіями Кобзаря: й Івана Котляревського, якого не забудуть «Поки живуть люди, Поки сонце з неба сяє», й Архімеда та Галілея,  і калину, що згадувалася у віршах Шевченка 385 разів.

    Із зацікавленням розглядали студенти й картину оптичну ілюзію Олега Шупляка на вірш «Мені тринадцятий минало»

    Так непомітно дочимчикували до мистецької зупинки.

    Тут довелося розгадувати ребуси, згадувати  рік смерті Т.Г. Шевченка і вигляд купюри номіналом 5 гривень.

    Та найлегшим у цьому блоці виявилося перше завдання  про назву мабуть найвідомішої шевченкової картини. Ви вже мабуть здогадалися, що то «Катерина».

    Дякуємо найактивнішим учасникам-знавцям творчості великого Кобзаря  першокурсникам Шиян Діані, Здоровцю Ростиславу, Мудрому Ярославу, Трубачу Олександру, Гайдаєнко Максиму і Резніченко Тетяні.

    Сподіваємося, що наша мандрівка надихнула вас «скинути з Шевченка шапку та отого дурного кожуха і відкрити в нім академіка і одчайдуха -зуха», як пропонував зробити Іван Драч (Хоча кожух з костюмом – це було нове слово у моді середини ХІХ століття). А ще сісти при свічках, якщо через обстріли зникло світло, відкрити «Кобзар» і почитати для себе, для душі ті слова, які промовляють до кожного з нас крізь століття так, ніби написані сьогодні…

 

Ольга Сокальська, 

керівник історико- інтелектуального клубу «Пізнай світ»