‹ Назад

СТУДЕНТИ КОЛЕДЖУ РОЗШИФРОВУЮТЬ FOOD-КОД НАЦІЇ:

ВІД БОРЩУ НА КВАСІ ДО ГАСТРОНОМІЧНИХ ТРЕНДІВ

    У Херсонському кооперативному економіко-правовому фаховому коледжі відбувся пізнавально-розважальний захід «Food-код нації: від бабці до молекулярної кухні». Це була не просто розмова про їжу – це була мандрівка крізь століття, де кожна страва ставала доказом того, що українська гастрономія має глибину, характер і власний стиль.

    Захід організувала викладачка фахових дисциплін готельно-ресторанної сфери Івахненко Анна Вікторівна. Вона одразу зруйнувала кілька стереотипів і повернула аудиторію до витоків. Говорили про сало  не як про жартівливий символ, а як про цінний продукт із високою поживною цінністю та історією, що формувалася в умовах виживання й господарської мудрості. Окрему увагу приділили борщу. Студенти дізналися, що давній борщ готували без картоплі й помідорів, а основою був настояний буряковий квас. Саме він надавав страві глибини смаку й природної кислинки. Сьогодні цей рецепт активно відроджують сучасні шеф-кухарі, повертаючи автентичність у меню ресторанів.

    Не менш захопливою стала історія чорної ікри. Колись осетрові риби вільно плавали Дніпром аж до Києва, і ікра не була делікатесом для обраних. Сьогодні природні ресурси зменшилися, однак у фермерських господарствах осетрових вирощують, тож продукт знову легально представлений у закладах ресторанного господарства.

    Говорили й про прянощі. Українська кухня – це не лише сіль і часник. Це шафран, коріандр, перець, імбир. До речі, у Херсонській області до війни були  висаджені шафранові поля – ще один доказ того, що регіон здатен формувати сучасні гастрономічні тренди.

    Ряжанка – наш традиційний ферментований напій – стала прикладом функціонального продукту задовго до появи моди на «суперфуди». А холодець розглянули як природне джерело колагену, що сьогодні знову набуває популярності в контексті здорового харчування.

    Далі атмосфера стала ще жвавішою – розпочався квіз «Вгадай інгредієнт стародавніх страв». Студенти без вагань визначили, що улюблена страва української шляхти – верещака – готувалася з м’яса, тушкованого в буряковому квасі. Саме це робило його надзвичайно ніжним. На запитання, який овоч є головним напарником м’яса у шпундрі, відповідь: «буряк» пролунала миттєво. Обговорювали й особливості приготування гаму́ли, тетері, куті та інших призабутих, але надзвичайно цікавих страв.

    Окремий блок присвятили порівнянню подачі: як виглядали страви колись і як їх інтерпретують сьогодні. Студенти побачили, що сучасна гастрономія – це не відмова від традиції, а її переосмислення.

    Гра «Правда чи міф» викликала справжній ажіотаж. Чи був борщ завжди буряковим? Чи українська кухня це лише важка й жирна їжа? Чи поєднання сала і шоколаду – гастрономічний експеримент чи історичний факт? Яку олію використовували раніше – соняшникову? Виявилося, що традиційно готували на конопляній олії. Кожна відповідь відкривала новий пласт знань і руйнувала усталені шаблони.

    А далі – «Стіл єдності». Студенти-ресторатори презентували гастрономічні особливості своїх регіонів.

Молнар Ігор представив Херсонщину – край степу, сонця, Дніпра, овочів і фруктів. Як практик, який працює у закладі ресторанного господарства міста Херсона, він поділився стравами та напоями, що користуються популярністю серед місцевих жителів.

    Денис Перепелиця презентував гастрономічні традиції Кропивницького, акцентуючи на історичних особливостях формування регіонального меню.

    Івасишин Володимир розповів про Івано-Франківськ, зосередившись на приготуванні баношу, кулешу, страв із картоплі, вареників, грибної юшки, голубців. Дискусія була активною, адже багато студентів уже працюють у закладах ресторанного господарства та мають власний практичний досвід.

    Фіналом став гастрономічний квест. Команди відгадували страви, збирали ключі й наприкінці склали заховане слово. Атмосфера була живою, щирою й натхненною  із відчуттям гордості за власну культуру.

    Цей захід показав головне: українська кухня – це не набір рецептів, а культурний код. Вона глибока, багатогранна, сучасна й конкурентоспроможна. Вона здатна дивувати, об’єднувати та формувати професійний світогляд майбутніх фахівців готельно-ресторанної сфери.

Висловлюємо щиру подяку адміністрації коледжу за підтримку ініціатив,

що поєднують традицію й сучасність, теорію і практику, історію і майбутнє.

 

ХЕРСОНСЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

 –  МІСЦЕ, ДЕ НАРОДЖУЮТЬСЯ ПРОФЕСІОНАЛИ, ЩО ЗБЕРІГАЮТЬ ТРАДИЦІЇ

ТА СТВОРЮЮТЬ НОВІ ГАСТРОНОМІЧНІ СЕНСИ

 

Ірина ЯШИНА,

викладачка коледжу

​​​​​​​