Поговорімо з вами про життя…
( Зустрічі, які надихають…)
Життя як фортепіано.
Білі клавіші- це любов і щастя.
Чорні –горе і печаль.
Щоб почути справжню музику життя,
ми повинні торкнутися і тих, і інших.
( Омар Хайям)
Як ми можемо описати наше життя? Питання цікаве для кожного: які фарби використовувати, щоб написати картину під назвою « Наше сьогодення»? Як нам не втратити себе в цій тяжкій подорожі під назвою « життя»…
Неможливо знайти чіткої інструкції з проходження цього трудомісткого шляху, і кожен мандрівник тільки сам здатний ( або нездатний) подолати всі перешкоди та вибрати свій напрямок. Особливо сьогодні, коли в нашій країні війна.
Сприйняття себе під час війни…Тема, якої торкнулися студенти Херсонського кооперативного економіко – правового фахового коледжу під час зустрічі із отцем Олегом, настоятелем храму св. Варвари, стала досить актуальною серед молоді в наш час.
«Сьогодні, коли війна жорстоко розбила нашу повсякденність, уже тисячі українців втратили своїх рідних і близьких і навіть саме життя, а не просто його сенс. Проте, щоб вижити і перемогти, маємо про цей сенс не забувати», - саме такими словами розпочав свою бесіду отець Олег. Тому звернемося лише до одного слова - Війна. Це слово сьогодні описує, пояснює, характеризує наше життя. Коли нас запитують про наші справи, настрій, наші думки, ми можемо довго розповідати про власний біль, страх, переживання. Можна багато розповідати про особисте, а можна дати відповідь одним словом : війна. Слово, яке звучить як вирок сьогоднішнього життя : війна! Всіх нас об’єднує саме вона.
Як визначити свою мету під час війни? «Нам потрібно завжди жити в реальності й розуміти її», - фундаментальна істина, про яку всім присутнім нагадав отець Олег. Кожен із нас повинен знати: ні при яких умовах ми не обираємо місце, де народилися, не обираємо час, коли народитися. Це за межами нашої свідомості. Проте в цей тяжкий час кожен має дати відповідь на питання: що я можу зробити для себе і близьких мені людей, чим я буду корисний для моєї країни? У кожного свій шлях. Але ми робимо свідомий вибір.
Отець Олег є неймовірною людиною! З часу звільнення служить у фронтовому Херсоні, виконує обов’язки медичного капелана, допомагає людям, які зараз потребують підтримки словом і добрими справами.
У своїй розмові отець Олег наголосив, що наше життя – це той ресурс, який вичерпується.. на жаль… Людина не має можливості поновити своє життя, вона може лише його отримати, і тому кожен із нас повинен берегти життя настільки , щоб скористатися його ресурсами.
«Життя – це безцінний дар, який ми отримуємо, і його не можна купити в жодному супермаркеті світу. Ми отримуємо його від Всевишнього, адже саме Господь вдихнув його в людину», - зауважив священник: - На жаль, сьогодні хтось повинен віддати своє життя, щоб інші зрозуміли його цінність. Зрозуміли, для чого ми живемо зараз, для чого навчаємося, що ми хочемо від життя». Наша мета: зберегти своє життя заради України, заради нашого майбутнього. Ми -сильні, а лише сильні люди захищають свою мету. Ми повинні вижити, щоб збудувати процвітаючу державу!
Слова отця Олега настільки сповнені оптимізму, вселяють віру і надію в завтрашній день кожному із нас. Тож віримо, що за темрявою настає світанок, а добро завжди перемагає!
Думками поділилася Чистик Тетяна Василівна, викладач української мови та літератури
