Кожна невдала спроба –це ще один крок вперед

 до омріяної мети!

    Молоде покоління українців прагне самостійності, і готове працювати на результат. Якщо є мета, то перепони не завадять.

    Нашим гостем на цьому тижні став випускник коледжу спеціальності «Фінанси, банківська справа і страхування» Артем Слідкевич.

    Сьогодні разом із батьком вони є власниками фірми у польському місті Гдиня. Шлях до своєї справи за кордоном був непростим.  У 2018 році довелося багато і важко працювати аби створити робочі місця для 10 найманих робітників. Тоді і це здавалося певним досягненням, чи думали вони, що через 5 років їх кількість дорівнюватиме 70. З іронією наш гість згадує свої перші самостійні кроки в професії. Шлях до відкриття власного бізнесу був дуже тернистим. Та очевидним є те, що у далекому 2010 році, закінчивши  9й клас школи, Артем зробив вибір, який став важливою сходинкою – вступив до Херсонського кооперативного економіко-правового фахового коледжу.

    В коледжі я здобув важливу рису - відповідальност, - розповідає Артем,  а також зрозумів, що конкурувати треба не з іншими, а з самим собою. Навик аналізувати та робити висновки зі своїх вчинків, історій інших людей став у нагоді в майбутньтому.

    В школі і в коледжі я був неговіркий. Коли після отримання диплому влаштувався в банк, зрозумів, що комунікативні навички є дуже важливими для роботи. Без вміння розмовляти з людьми, навряд чи вдасться досягти поставлених завдань. Тож відсутність комунікабельності стала причиною того, що з банку мене звільнили, і з наступного також…. Я пробував знайти себе в інших місцях, паралельно навчаючись в Полтавському університеті економіки і торгівлі. Як же добре що отримав тоді вищу освіту! Адже згодом диплом бакалавра дав можливість відразу вступити до університету і  за 2 роки здобути диплом Магістра в Гданському університеті!

    А тим часом у 2017 році мені  нарешті пощастило: в АТБ, куди я влаштувався працювати, мене помітили і запропонували посаду заступника керуючого магазином. Можливо, вже вдалося відточити майстерність спілкування?! В серпні того ж року ми з батьком, який вже працював в Польщі, вирішили їхати закордон разом, щоб підзаробити грошей. Я працював на заводі помічником слюсаря. Тоді нам з батьком і прийшла ідея відкрити власне підприємство. Не зважаючи на те, що підтримки родини не було, ми вирішили спробувати. До речі, на мене вплинула книга Річарда Брендсона «Бери й роби». А саме думка, що краще спробувати і провалити, ніж все життя жаліти, що не спробував.

    Перший фінансовий рік для нашого бізнесу завершився з негативним фінансовим результатом. Іншими словами, гроші своїм робітникам виплачували з власної кишені. Надалі грянув корона-вірус. Підприємство, чиї замовлення ми виконували, скоротило оплату працівникам, додалися витрати у зв’язку зі змінами законодавства по сплаті соціальних внесків. Але ми продовжували виплачувати обумовлену договорами заробітню плату навіть собі на шкоду, керуючись власним вибором - чесно ставитися до людей. Згодом, люди підтримали нас і нашу репутацію: з’являлося все більше робітників, фірма розширилася. Наразі серед наших співробітників і українці, і білоруси, і поляки.

    Минулий фінансовий рік наш бізнес заківнчив із значним прибутком, який дозволив повернути втрати попередніх років. Але наше кредо – не зупинятися і не складати руки, саме тому ми працюємо над удосконаленням і підвищенням якості праці робітників, створюємо умови для того, щоб люди були задоволеними і захищеними.

    Дякую директору  Людмилі Миколаівні, за те, що в коледжі розвивали і підтримували здібності, вчили чесності і справедливості. Вітаю всіх студентів і працівників з 95 річчям заснування нашого рідного закладу освіти. Доречі, мій брат також є його випускником. Пам’ятайте друзі, що кожен із нас наділений вродженою силою і здібностями, які потрібно просто відкрити. Не лінуйтеся, не бійтеся, не зупиняйтеся!

Артем Слідкевич, випускник ХКЕПФК

                                                    Вікторія Хорольська