‹ Назад

Нас єднає мова

 

    Щорічно наприкінці лютого у світі відзначається свято, близьке, напевно, кожному з нас  – Міжнародний день рідної мови.  Започатковане ще в 2000 році, воно не втратило своєї актуальності, навпаки, набуло ще більшого значення, особливо зараз, коли наша Батьківщина переживає складні часи.

    Україна – держава багатонаціональна, так склалося історично.  Але ніколи на нашій землі не виникало утисків представників інших національностей та їх культур. Тому День рідної мови – це свято єднання, це свято всіх громадян України. А об’єднує нас усіх українська земля, шана та повага до її культури, мови. 

    Студенти Херсонського кооперативного економіко-правового фахового коледжу долучаються до проведення заходів у цей день щорічно з особливою любов’ю та теплотою. І не дивно, адже ми – нащадки творців нашої культури, ментальності. Ми – носії  традицій, звичок, історичної пам’яті нашого народу.

    Ось і цього року в поєдинку за звання знавців української мови, літератури, етнографії, усної народної творчості, історії та сучасності зійшлися студенти першого курсу. Цього року конкурсно-пізнавальна програма мала назву «Краса та велич України».

    Не лише знання літератури, а й кмітливість продемонстрували студенти в конкурсі під назвою «Літературний каламбур».

    Його завдання було непростим: поставити переплутані літери на свої місця так, щоб вийшло зашифроване літературознавче поняття. Наприклад, що може означати загадкове слово «РЕПАЛІК»,  чи якевідношення має «АТЛАНТ» до літератури? Не кожен здогадається, що в них сховані слова  «репліка» і «талант».
    Студенти виявили себе і як знавці визначних місць в Україні, оскільки в конкурсі «Україна туристична» необхідно було за фотографією упізнати якусь історичну пам’ятку чи  природний ландшафт і назвати місце їх розташування. А таких місць у нашій державі й не злічити! Першокурсники впоралися з легкістю!
    У наступному конкурсі, що отримав назву «Тіні забутих предків», слухали народні легенди про рослини і тварин, які особливо полюбилися нашим пращурам, і вгадували, про що саме йде мова. Лелека, соловей, зозуля, калина, барвінок, – це ті народні символи, без яких важко уявити не лише Україну історичну, а й сучасну.

    А от четвертий конкурс «Українські модні тренди» виявився для гравців найважчим. І справді, чи знаємо ми, який одяг носили колись українці і як він називався? Звісно, ми всі любимо вишиванки. Але ж, окрім сорочок, у наших пращурів була маса інших «модних речей»: кунтуш, жупан, плахта, намітка, керсетка, очіпок, крайка, личаки, дукачі, монисто тощо. Погодьтеся, важко не заплутатися в цьому розмаїтті історичних назв українського вбрання та прикрас.

    Наступним випробуванням для студентів стали «Визначні постаті», які в різні  періоди української історії зробили значний внесок у культуру нашої держави. Приємно, що і тут першокурсники показали себе якнайкраще та з легкістю впізнали всіх історичних осіб та медійних персон нашого сьогодення.

    Завершальним став народознавчий конкурс, який повернув кожного учасника гри в дитинство – щасливий і безтурботний період життя, насичений маминими чи бабусиними розповідями про казкових персонажів. Завдання конкурсу було легким і важким одночасно: упізнати українську казку за поданою ілюстрацією. Цей конкурс ще  раз довів, що наше – українське – міцно входить у свідомість кожного з дитинства і залишається з нами назавжди, бо впоралися із завданням на відмінно!

    Під час проведення подібних заходів розумієш: студенти цікавляться культурою та історією України, вони не байдужі до сьогодення нашої рідної землі, хвилюються про її майбутнє. Спостерігаючи за активною життєвою позицією нашої молоді, приходить усвідомлення: мова – це не лише найважливіша ознака нації, а й той визначальний чинник, навколо якого сьогодні об’єдналися мільйони українців, розкиданих по всьому світу, адже зараз ми як ніколи розуміємо: мова має значення!

 

Алла СЕРГАЗІНА,

викладачка коледжу