‹ Назад

«Безпека на тарілці»:

як студенти-ресторатори дізналися про реалії роботи держконтролю під час війни з перших вуст

    Репортаж з онлайн-лекції, де HACCP перестав бути абстракцією, а кожна пауза в розмові народжувала нове запитання.  13 квітня 2026 року у Херсонському кооперативному економічно-правовому фаховому коледжі відбулася подія, яку студенти груп Р-391, Р-392 та Р-291 (спеціальність «Готельно-ресторанна справа»), називають «професійним просвітленням». Zoom-зустріч, організована викладачами Валентиною Бурак та Анною Івахненко, зібрала майбутніх рестораторів, готельєрів та менеджерів — із Херсона, Львова, Черкас, навіть з-за кордону. Усіх, хто хоче працювати в індустрії гостинності після перемоги. І робити це безпечно.

    Гостею стала Марина Анатоліївна Малахова — заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, головний ветеринарний лікар регіону, фахівець із понад 30-річним стажем. Людина, яка щодня забезпечує, щоб харчові продукти на прилавках і в закладах були не просто смачними, а безпечними для життя.

«Сьогодні бути студентом-ресторатором — це не лише про ідеальну сервіровку чи рецепти, — відкриває зустріч Анна Івахненко. — Це про відповідальність, яку ви відчуваєте на кінчиках пальців. І сьогодні ми поговоримо про те, як державний контроль працює в реальності, а не в підручниках».

    Перше питання, яке студенти ставлять пані Марині: як взагалі працює Держпродспоживслужба під час воєнного стану? Адже всі чули, що перевірки скасували.

«Це міф, — одразу поправляє Марина Малахова. — Планові заходи дійсно обмежені постановою Кабміну. Але позапланові перевірки — за скаргою споживача, за фактом ризику, за зверненням лікарні у випадку отруєння — працюють у повному обсязі».

 

    Вона пояснює: бізнес, який думає, що війна — це час «розслабитися», жорстоко помиляється. Навпаки, увага до безпечності зростає, бо ресурси медицини перевантажені, і харчове отруєння, яке в мирний час вилікували б удома, сьогодні може стати фатальним.

    «І ще одна важлива новація — відеофіксація перевірок. Інспектор записує все на камеру. Це захищає і його, і вас. Немає “домовленостей”, немає “придирок”. Є факти».

    Студенти жваво реагують. Хтось запитує про штрафи. Відповідь: недопуск інспектора до перевірки карається жорстко — і фінансово, і репутаційно. Краще одразу відчинити двері.

    HACCP: не страшно, а обов'язково. Студенти вивчають систему НАССР на парах із Валентиною Бурак («Санітарія та гігієна» та «Управління якістю продукції та послуг»), але, зізнаються, часто сприймають як формальність.

    Малахова руйнує цей стереотип за п'ять хвилин.

    «HACCP — це не стоси паперів для інспектора. Це логіка вашого бізнесу. Ви сідаєте і думаєте: де на моїй кухні може виникнути небезпека? Біологічна — сальмонела, кишкова паличка. Хімічна — мийні засоби, які потрапили в їжу. Фізична — шматочки пластику від зламаного блендера. І ви встановлюєте контроль у кожній критичній точці».

    Наприкінці зустрічі студенти дякують Марині Малаховій. Хтось каже: «Тепер я розумію, чому ми вчимо всі ці дисципліни разом».

    Дійсно, лекція блискуче показала, як переплітаються санітарія та гігієна (температурні режими, миття рук, дезінфекція), стандартизація та управління якістю  (ДСТУ, HACCP, маркування) та організація обслуговування.

    Зустріч триває дві години замість запланованої однієї. Студенти не відпускають спікерку. Викладачі ледь встигають закруглити.

    «Ми щиро вдячні Марині Анатоліївні за те, що вона знайшла час і поділилася з нами своїм безцінним досвідом, — каже Валентина Бурак. — І особлива подяка нашим студентам — ви ставили неймовірно гострі, професійні запитання. Це означає, що ви ростете як фахівці».

    Анна Івахненко додає: «Ми організовували цю зустріч, щоб ви побачили: безпечність харчування — це не абстракція. Це те, що відбувається тут і зараз. І ви — майбутнє цієї сфери».

 

Тримаємо професійний стрій.

 

 

Ігор Молнар,

студент групи Р-392