‹ Назад

112 річниця від Дня народження Тараса Григоровича Шевченка

 

 

    Тарас Шевченко — поет, прозаїк, драматург, художник і громадський діяч, людина рідкісної універсальності таланту. Усе його життя і творчість були присвячені Україні та її народові. Він мріяв про час, коли країна стане вільною державою, а мова, культура й історія українців будуть гідно шановані.
    Народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині в родині кріпака. Рано осиротів. У чотирнадцять років служив «козачком» у поміщика Павла Енгельгарда, разом з яким опинився у Вільно, а згодом у Петербурзі. Завдяки підтримці видатних діячів культури — Карла Брюллова, Василя Жуковського та інших — у 1838 році Шевченка було викуплено з кріпацтва. Того ж року він став студентом Петербурзької академії мистецтв.
    Повернувшись в Україну, поет гостро відчув трагедію свого народу. Його твори — «Кобзар», «Гайдамаки», «Кавказ», послання «І мертвим, і живим…» — стали могутнім голосом протесту проти національного й соціального гноблення. За участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та волелюбні поезії у 1847 році Шевченка заарештували й заслали із забороною писати й малювати.
    Десятирічне заслання, хвороби й тяжкі випробування підірвали його здоров’я. Помер поет 10 березня 1861 року в Петербурзі. Згодом його прах перепоховали на Чернечій горі біля Канева, що стала символічним місцем пам’яті українського народу.
    Шевченко залишив величезну мистецьку спадщину: понад тисячу художніх робіт і безсмертні поетичні твори. Його слово стало духовною основою української нації, а ім’я — символом свободи, гідності й незламності.